Ринок геоданих в Україні має потенціал до п’ятикратного зростання протягом 5 років

Актуальні геодані та сучасні геоінформаційні технології є основою до побудови ефективного управління в розвинутих країнах світу. Відкриті цифрові дані дозволяють суттєво підвищити якість прийняття рішень, скоротити час на їх ухвалення та створити ефективну систему управління інфраструктурою в будь-якій сфері.

«Цифрова економіка неможлива без актуальної оцифрованої інформації, що має все більшу вагу для створення якісних IT-рішень в кожній сфері, зокрема в агросекторі. Аби рухатися далі, нам вкрай важливий міжнародний досвід в цій царині», – зазначила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. 

Наша країна поки відстає на цьому шляху, володіючи здебільшого масивом застарілих і  розрізнених даних, на базі яких неможливо приймати ефективні рішення. Брак актуальної геоінформації ускладнює процеси координації дій органів державної та місцевої влади, управління інфраструктурою, територіального розвитку та реагування у надзвичайних ситуаціях.

«Геодані можуть стати справжнім каталізатором для розвитку української економіки. Ми маємо величезний природній і технологічний потенціал, який зможемо реалізувати тільки завдяки відкритим даним, прозорості та ефективному контролю на ресурсами», – наголосив Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

З метою створення засад для розвитку галузі геоінформаційних технологій 23 травня в Києві проходить Перша міжнародна конференція GEODIGITAL UKRAINE 2019. Захід зібрав міжнародну експертну спільноту для обміну досвідом та започаткування платформи для об’єднання практичних рішень бізнесу з потребами держави.

Ключовий фокус – використання сучасних геотехнологій для розвитку й ефективного управління галузевою інфраструктурою. Організаторами конференції виступили Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та ГС «УкрГео».

«Поступово країна рухається у бік більшої прозорості й відкритості. Сьогодні Держгеокадастром надаються вже понад 20 електронних послуг,» – відзначила перший заступник Голови Держгеокадастру України Людмила Шемелинець,

«Попит на актуальні геодані зростає, і все більше управлінців розуміють їхню цінність для підвищення ефективності рішень у будь-які сфері. За моїми прогнозами, протягом найближчих 5 років обсяг ринку геоданих в Україні зросте у 2-5 разів», – переконаний Голова правління ГС «УкрГео», Голова Ради директорів «АРЦ» Роман Челноков.

Так, завдяки започаткуванню співпраці з державними та місцевими органами влади, використанню сучасних цифрових і супутникових технологій та інноваційного обладнання вже було реалізовано низку масштабних проектів. Зокрема, створена Публічна кадастрова карта України, реалізовано унікальний проект з коректування схеми розташування та оцінки стану теплових мереж м. Києва за допомогою тепловізійної аерозйомки. 

Геодані – це основа для створення будь-якої похідної інформації: від орієнтації у просторі, прив’язки до конкретних даних з визначеними параметрами і геодезичною точністю – до створення повноцінної основи для ефективного управлінського рішення.

При цьому розвиток ринку геоінформаційних технологій в Україні гальмує низка проблем: відсутність сучасних галузевих стандартів, брак кваліфікованих кадрів та запиту на ефективні рішення, а також недостатня фінансова підтримка сфери на рівні держави. 

До прикладу, генеральний план, що є обов’язковим для кожного міста, створюється на основі топографічної карти. При цьому більшість існуючих топографічних карт українських міст були створені ще в 70-80-х рр. Незважаючи на це, часто ці застарілі дані беруться за основу актуальних генпланів. Звісно, при такому підході геть не йдеться про ефективність планування та розвитку територій, що є особливо актуальним в ході державної реформи децентралізації. Адже це безпосередньо впливає на економічний розвиток, інвестиційну привабливість регіонів, якість життя і безпеку громадян. 

Під час Конференції спікери з Норвегії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Грузії поділилися з учасниками світовими трендами у сфері, презентували новітні геоінформаційні технології та успішні приклади практичної інтеграції геоданих для вирішення галузевих проблем.

«Геодані створюють потужну додану вартість через диджиталізацію процесу. Важливо створити еко-систему, що буде мати практичну цінність для всіх користувачів. Від моменту впровадження повноцінної детальної геоінформації в масштабах всієї країни, об’єм інвестицій збільшився в 3 рази», – поділився Директор з міжнародних послуг Картографічної служби Норвегії Коре Кіркджайде.

«80% рішень публічного управління приймаються в Польщі на основі геоданих. Національний геопортал доступний 11-ма мовами, на ньому доступна вся геопросторова інформація до 3D-зображень будівель з можливістю безкоштовного завантаження даних», – розповіла представниця Головного управління геодезії та картографії Польщі Ева Сурма. 

Практичним досвідом використання ГІС в управлінні територіями поділилися представники Львівської та Одеської областей.  

У рамках заходу також була представлена експозона новітніх розробок та інноваційних технологій від низки провідних компаній ринку.

У конференції взяли участь Директор Eurosense Kft Д-р Міклош Грос, керівник управління проектами Нацагентства публічного реєстру при Мінюсті Грузії Галактіон Хахубіа, Начальник відділу ПС та ІС БУВР-Тиса Світлана Ребрик, Директор Airborne Sensors EMEA д-р Хартмут Розенгартен, регіональний менеджер Агентства кадастру і геопросторових даних Нідерландів Паула Дейкстра, регіональний менеджер Trimble Олександр Красовський, заступник начальника ЦУ військової топографії та навігації ЗСУ Сергій Прищепа, співзасновник Drone.UA Февзі Аметов, численні представники органів державної та місцевої влади, керівники підприємств, потенційні інвестори, бізнес, науковці та експерти.

За результатами конференції, варто виділити наступні тенденції:

1) Повсюдне застосування геоданих – є однією з необхідних умов розвитку економіки, а для застосування геоданих – необхідна ГІС.

2) Держава втратила монополію на виготовлення геоданих, однак залишається головним їх споживачем, а геодані, в більшості випадків, виготовляються бізнесом.

3) Відповідно, геодані повинні стати максимально доступними, сумісними і якісними.

4) Для досягнення вищезазначеного, необхідно певне державне регулювання – однак, регуляторні акти мають приймалися за  участі професійної громадськості.

5) Сьогодні, абсолютно очевидно, що держава без участі бізнесу з вищевказаними завданнями не впорається, а значить:

    – необхідно широко розвивати партнерство держави і бізнесу

    – а порядність бізнесу повинні гарантувати саморегульовані громадські організації.

Дякуємо всім учасникам за насичену, плідну роботу на конференції та високий професійний рівень доповідей. До зустрічі на GEODigital Ukraine 2020!